Булінг: розпізнати та допомогти
Булінг (англ. bully — хуліган, забіяка, цькування ) - це слово, яке вже кілька років у всіх на вустах. Булінг відрізняється від звичайного конфлікту тим, що агресивна
поведінка здійснюється регулярно і умисно; агресор, зазвичай, має фізичну чи
моральну перевагу над жертвою, після чого у останньої залишаються негативні переживання.
18 грудня 2018 р. Верховна Рада ухвалила
законопроект, спрямований на протидію булінгу в навчальних закладах. Закон дає таке визначеня булінгу
- це фізичне або
психологічне насильство, яке чинить одна особа або група осіб по відношенню до
особи, яка не здатна захистити себе в даній ситуації, з усвідомленим бажанням
завдати болю, залякати або спричинити стрес іншій особі. Також, за вчинення булінгу передбачена адміністративна відповідальність:
штраф або громадські роботи.
Чому
це відбувається?
Булінг - явище суто
соціальне, поширене як у дитячих, так і в дорослих колективах. Пов’язане воно
із розподілом ролей між людьми: завжди є ті, хто претендує на лідерство, ті, хто надає перевагу «не висовуватися» і
особи, на яких будуть звернені насмішки або агресивні прояви інших членів
групи. Наперекір загальним уявленням, жодна з ролей не є «найкращою» або «найгіршою» сама по-собі; все залежить
від того, наскільки комфортно почуває дитина або дорослий себе в ній. Але в
процесі становлення колективу, особливо – дитячого, його учасники іноді
обирають агресивні способи, аби самоствердитися і здобути бажане місце серед
однолітків. Ось тут ми і зустрічаємося з явищем булінгу.
Негативна
поведінка може проявлятися різними способами. Звідси, виділяють такі види
булінгу:
·
Психологічний: насильство,
пов'язане з дією на психіку, що завдає психологічну травму шляхом словесних
образ або погроз, переслідування, залякування, якими навмисно заподіюється
емоційна невпевненість;
·
Фізичний: умисні
штовхання, удари, стусани, підніжки, побої, нанесення інших тілесних ушкоджень,
пошкодження майна;
·
Соціальний:
ізоляція, уникання, витіснення з колективу;
·
Кібербулінг: використання
фото та відео з метою насмішок, надсилання образливих, загрозливих або
шантажуючих повідомлень.
“Або
ти, або тебе” .
Від чого залежить розподіл ролей в ситуації булінгу.
Іноді булінг називають «хворобою колективу», адже це не тільки дії булера проти жертви, але
і спосіб реакції інших людей, що спостерігають за розгортанням конфлікту.
Причин, які змушують людину вдаватися до
агресивних дій є чимало: нестійкість
емоційного стану, низька самооцінка, потреба самоствердитися за рахунок іншого,
особливості темпераменту, авторитарний стиль сімейного виховання, популяризація
моди на силу в мас-медіа, негативний вплив референтних груп і неформальних
лідерів, великі навантаження, що провокують втому і роздратування, приниження
або некоректна критика, тощо.
Але і
в ролі жертви людина або дитина
опиняється не випадково. Агресор інтуїтивно відчуває
вразливість особи, спричинену її психо-фізіологічними особливостями, як от: вади
зору, слуху, опорно-рухового апарату, дуже високий або низький зріст, надмірна
вага, колір волосся, недоліки вимови, низька самооцінка чи емоційна вразливість. В зоні ризику опиняються діти, у
яких недостатньо сформовані соціальні навички: важко знаходять друзів, не вміють захиститися від
вербальної чи фізичної агресії. Часто висока тривожність і негативна установка
можуть бути результатом несприятливої сімейної атмосфери. Або навпаки –
гіперактивні діти, чия поведінка не відповідає усталеним нормам, імпульсивні,
яким не вдається керувати власними реакціями.
Важлива роль в ситуації булінгу належить
спостерігачам. Частина з них
долучається до кривдника, інші – обирають тактику невтручання і лише від 10 до
20% намагаються якось допомогти, коли над кимось знущаються.
Існують причини, через які спостерігачі побоюються втручатися в булінг
або повідомляти про такі випадки інших: часто вони просто не знають, що слід
робити, уникають завдавання їм болю кривдником, бояться стати новою «мішенню»
або зробити щось, що тільки ускладнить ситуацію.
Що робити?
Якщо ви відчуваєте тиск, або стали свідком булінгу у
своєму соціальному середовищі, зарадити цьому можна так: головне правило: РОЗКАЖИ.
Поради для
вихователів, вчителів і керівників: дбайте про побудову дружніх стосунків в
колективі. Конфлікти - це нормально,
головне – вміти їх обговорювати а не вирішувати агресивним шляхом. Заохочуйте
небайдужу позицію кожного члена колективу, плекайте атмосферу довіри, щоб кожен
знав: ти важливий, ти маєш право на власне слово і право на захист.
Згуртування
колективу – оптимальний шлях до профілактики булінгу у ньому.